- безгучний
- —————————————————————————————безгу́чнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безгучний — а, е. Який не подає голосу, звуків, не робить шуму; тихий, беззвучний, безшумний … Український тлумачний словник
безгучність — ності, ж. Абстр. ім. до безгучний … Український тлумачний словник
безгучно — Присл. до безгучний … Український тлумачний словник
беззвучний — (який не подає звуків), безгучний, німий, німотний, безмовний, нечутний; безшумний, безгомінний, тихий (який відбувається без шуму) … Словник синонімів української мови